Гість від Бога

Засніжені  шляхи  були  
Надворі  вечоріло.
У  небі  хмароньки  пливли
Усе  у  сні  замріло.

Лиш  я  одна  усе  не  сплю
Утік  від  мене  спокій!
Сніжинок  подих  я  ловлю
Й  чиїсь  легенькі  кроки.

І  тихо  думаю  собі
У  смутку,у  тривозі:
"Хто  ходить  по  снігу  оцім,
Не  спить  в  такі  морози?"

Я  з  ліжка  нишком  підіймусь,
Щоб  гостя  не  злякати.
У  шалик  теплий  загорнусь.
Не  хочу  більше  спати.

Чатую  гостя  під  вікном...
Дослухуюсь...Нікого...
Лиш  добрий  янгол  світлим  сном
Веде  мене  до  Бога

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398765
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.02.2013
автор: yul4ik27