Стосунки наші пропадають,
і струни серця вже не грають.
Та я не можу так кохана жити!
Щоб без тебе щастя не любити.
Люблю тебе і я тоді щасливий.
А сваримося, день такий мінливий.
І в серця промені вже не такі щасливі,
Та все одно тебе я не покину!
Любов це дивна штука!
Противниця її розлука.
Неможна із цим довго жити!
Треба щось уже рішити!
І серце моє гине знову
Та не піду я вже до дому.
Та я найду тебе кохана,
і загоїтся в серці рана.
Так багато в серці болі.
Та ти його звільнила від неволі.
Тепер воно тебе кохає,
і нічого вже не памятає.
Ти призналася мені в коханні
незважаючи на вік мій ранній.
Рішили ми вже свою долю
І одружилися з тобою.
26.06.2004р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398621
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.02.2013
автор: Ель Демір