не треба сполікувати долоні
від проводжань і зболених польотів
вони все одно підніматимуться
в ніколи
клапанами неба
розповідаючи на ніч казку
а за їх ушкодженнями
бігтимуть втомлені коні
вицвілих ідеалів
кімната ламатиме чат
правд і невисланих запахів
вганятиме скалку у ранні вірші
і захекану тривожність
а хтось тихо зацвітатиме
новими хвилями
аби надихатись тобою
і ламати на дольки непобачене
пробачення
намотуючи покірно милі
на пергамент
колій
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398564
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2013
автор: Нова Планета