Що є мить?
Що є ми?
- Два маленьких протони у теорії вічності.
Танцюй доки грає музика, усміхайся, пий енергію, ще твоя мить, твоя мить…
… бо ось-ось і може… штори відкриються, свіже повітря зайде у кімнату, заснеш, а там вже й до небокраїв недалеко.
Летіти крізь розчинене вікно.
Сьогодні не буде діалогів, ніякого бруду, тому, що зараз наш час кружляти під саме небо, летіти у саму глибочінь небес, торкатись пелюстків і знову летіти.
Мабуть ми два навіжених, які в минулому житті були вітром, а може ми і будемо вітром. Злиємось в одному танці і так кружлятимемо понад селами великими і малими, торкаючись до сердець , залітаючи в квартиру, вриваючись у танець, палахкотіти у ватрі. І лише у вечері ляжемо на спочинок біля стіп втомленого подорожнього. Огорнемо його серце і станемо мапою для нього.
Як чудово летіти, а не падати.
Як чудово, коли все вчасно, коли на все відвединий свій час.
Як чудово жити!
Як чудово, коли ти живеш мить.
Як чудово, коли ти це збагнув ще не заснувши…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398503
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2013
автор: Gabriet Ksenia