Мов два птахи, обпалені промінням,
До сонця вперто підіймались ми,
А в серці біль, надія, сліпота, прозріння,
Всі почуття – на відстані сльози.
На відстані сльози – журба і радість
Від погляду твого, кохання в нім;
На відстані сльози – підступна заздрість,
Народжена бажанням нелюдським.
На відстані сльози – безумства гріх
Від чистоти, сумління й непокори;
На відстані сльози – нестримний сміх
В хвилини надбурхливі насолоди.
На відстані сльози – єднання душ,
Все ж у одну їм не вдається злитись,
На відстані сльози – часи розлук,
Та зараз ми не хочемо спинитись.
На відстані сльози – твої казки
Для розставань придумані завчасно,
На відстані сльози – і ці рядки,
Написані коханням, що не згасло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398347
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2013
автор: руслана світлична