Ой закину долю нещасливу,
Знов - таки візьмуся за старе:
Аркуша засію білу ниву
Літерами , комами, тире.
Парослі душею обігрію,
Бадилини правками зміцню,
І до жнив здійсню давнішню мрію:
Вирощу нев'янучу пашню.
Як читач у засіки сердечні
Хліба з подостатком набере,
Значить ця затія є доречна.
Ой берусь негайно за старе!
05.02.13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398343
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2013
автор: Рідний