Скільки гір обходив на своєму віку…
Це величний Кавказ, сині гори Карпати,
Бачив я едельвейс і озера в снігу,
Красу гір ту ні з чим не зрівняти.
Пречудовий Алтай і старечий Урал,
Кримське чудо, Хібіни, як казка,
Я пройшов по горах не один перевал,
Добре знаю, що в дружбі є зв’язка.
І закони гірські бережу дотепер,
Хоч давно не ходив я у гори,
Пам’ять час із душі до цих пір ще не стер,
Гори й нині до мене говорять.
Вони мають красу і закони свої,
Подарованих вражень не можна забути,
Це найкращі куточки моєї душі,
Краще гір, можуть гори лиш бути.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398313
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2013
автор: Віталій Назарук