Роса блищить – ридають трави,
Схиливши голови свої
І пахнуть скошені отави,
Прижавшись ніжно до землі.
А сонце запах піднімає,
Дурманить цвітом небеса,
Йде косовиця, світ співає,
Як пахне лугова краса.
Лелеки бродять, як примари,
Шукають їжу у траві,
На обрії сіріють хмари,
Ці хмари певно дощові.
А треба гарної погоди,
Щоб швидко висохла трава
І потім вивезли підводи,
Трава в копиці залягла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398312
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2013
автор: Віталій Назарук