Ти така ж далека, як холодна,
Схожа на крижину на ріці.
І на людях ти шикарна й модна,
Та я бачу більше на лиці.
За чарівним, сильним, гордим станом
Ніжна заховалася душа,
І вона із вірності стаканом
Спонукала для тебе вірша.
Ти, як я, занадто щира й добра,
Аби серце відкривати всім,
Хоч і ціль на це твоя хоробра,
Не усім показуєш свій грім.
Блискавицю зрідка хто уздріне,
А тим паче сліз важкі дощі.
Щось людина мала докорінне,
Якщо ти віддала їй ключі.
Через те, що ти така далека,
Я до тебе шлях не прокладав,
Хай тобі шепне колись лелека,
Що на тебе хтось отак чекав.
Присвячено І.Л.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398115
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.02.2013
автор: Андрій Конопко