Примарному коханню

Зловіщий  блиск  моїх  очей
І  присмак  на  вустах  сарказму.
Не  сплю  вже  декілька  ночей
До  тебе  чую  лиш  відразу.

Тебе  не  знаю  я.  Ти  образ  мій.
І  твої  очі  -  може,  карі  чи  зелені,
І  дотик  рук  твоїх  такий  знайомий
І  водночас  якийсь  такий  далекий.

Ти  мій  бажаний  гість.  І  водночас  нежданний.
Чи,  може,  прийде  мить  -  розтануть  почуття,
І  в  час,  коли  навколо  зацвітуть  каштани
Мій  сум  впаде  назавжди  в  небуття.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397954
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.02.2013
автор: Adamant