Дозвольте пані, я із того світу.
ви не судіть мене за ароматом слів.
можливо то лише моя освіта,
яку тоді ще я не зрозумів.
Пробачте тьотю, але як вас звати?!
Я лиш хотів одне спитать,
навіщо вам в серцях стільки розплати
ви хочете людей перемагать?!
Тримай, дитинко, але все не бійся,
не спогад я, лише сумні часи.
Коли всі знали, що таке обійстя,
не чулись сміхотливі голоси.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397702
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.02.2013
автор: Janine Vive