Дай Господи в Твоєму Слові
Затаєну нам звідать суть.
Дай грунтом благодатним будь.
Щоб сіяне тобою Боже,
Умножилося збіжжям гожим.
Знайти буття першооснову...
Дай Господи в Твоєму Слові.
Благословенне раз Тобою,
У нас в устах благослови
І сподоби і призови,
І в душі ще не зачерствілі
Дай нам зерно посіять зріле.
Хай зійде правдою святою
Благословенне раз Тобою.
Хай світить Слово те над світом,
Хай душі зцілює земні,
Любов’ю, що долає гріх.
І хай же явиться пред люди
Не блиском пишної облуди...
Прозріння вистражданим світлом.
Хай світить Слово те над світом.
В багатстві чи у злиднях лютих
Не дай нам серцем загрубіть,
Не дай нам душу загубить.
За мідь дрібну за сяйво злата.
Не дай нам проміняти брата,
Не дай ім’я своє забути
В багатстві чи у злиднях лютих.
Дай нам піднятися народом.
На межах втрачених століть
Не дай половою зотліть.
Не бур’яном, не ковилою,
Не пустоцвітною травою
А древом, що рясніє плодом...
Дай нам піднятися народом!
квітень 2003р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397515
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.02.2013
автор: Пантелій Любченко