Солодко серце, слодко рідне,
Вона обіймає та лестить мені.
Залиш мою долю, яка стогидла,
Хай біль мій по венах припинить текти.
Вона ідеально відчує тартар:
Ти витримай рідна весь жаху тягар.
Тримайсь мя стека до інших світів,
Мене обвивайй та грай свій мотив.
Я буду впиратись - ти міцно тримай,
Як серце схолооне - тооді відпускай.
Здави мені шию! Сильніше! Благаю!
Щоб дихать не міг, боо вихід я знаю.
Твій рух, моя люба, припинить життя,
Яке мене вбило. Як руки тремтять!
Але ще ковток хмельной насолоди,
І я роблю крок на зустріч свободі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397427
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2013
автор: Антон Вальянос