Пишається Будяк...
Розрісся на городі
(Пололи грядку діти -
Його не зачепили:
Боялися вколотись,
А мо" не мали сили).
Ото й красується в своїй погорді.
Вклоняється звисока то Моркві, то Цибулі
Й розказує,
Яка- то користь їм від тіні
Його особи.
І хоч добряк Він,
Та від ліні одні голки на нім
Й Воронам дулі...
Здивовані украй
І Морква, і Цибуля:
Чого Він хоче з них
За ці солодкі речі?
Уже й так міцно всівся всім
На голови і плечі...
Хоч нарікай, хоч -ні ...
Нещасна доля...
Отак, бува, і чоловік-п"яниця
Розказує усім,
Як про сім"ю він дбає:
Того собі не купить
І так недоїдає...
А те, що сили й нерви
Забира у всіх -
То це дрібниця...
1999
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397048
Рубрика: Байка
дата надходження 31.01.2013
автор: zazemlena