Ти всієї не кажеш правди,
Знов я чую частинку теж,
Я не знаю, що буде завтра,
А сьогодні від мене йдеш.
Ти сьогодні мене покинеш,
Бо інакша прийшла пора.
Гра, буває, де третій лишній,
Та, частенько, не тільки гра.
Поміняли одне із правил –
І уже ти не ферзь, а кінь.
І побити не маєш права,
І не ходиш, а ніби тінь.
Не козирний ти, а бубновий,
Не вмастиш ним у боротьбі.
І не маєш ти навіть слова,
Та й чи треба воно тобі?
Віддаю я останню фішку,
Знов фортуна впаде на дно,
Це лиш сон, що приснився в ліжку,
Це лиш гра, що у казино.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396939
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 31.01.2013
автор: Мірошник Володимир