розкіш мені оточувати твоє лігво,
прасувати долонями спокій на комірцях.
рік від мене відтяв іржаву колишність,
підіймаючись вище
займаю увагу рясну
і несу її так
наче це мій єдиний
вихід
і несу її так
наче спогаду
зимню труну...
безраптово вернусь,
опускаючись здогадом ритму
в серце лігва
холодного
цукром пророчого сну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396857
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.01.2013
автор: Biryuza