Чорнооке створіння з волоссям
Кольору брильянтового зеленого
Поглинало творіння Набокова
У вагоні метро жовтневому
Я проїхав із нею лиш проміжок
Поміж парою станцій мізерний;
Споглядав, як поспішно вдягала
Двійко чорних перчаток на персти
І лише один погляд блискучих
Тих очей на собі я помітив,
Миттю в сутінки хижі станційні
Просто взяла і спурхнула звідти
А тьмяні ліхтарі на платформі
Фарбували тим часом волосся
Їй в русявого різні відтінки,
Де та зелень й поділася зовсім...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396814
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 30.01.2013
автор: Микола Лимаренко