На небесах полотні майже вицвіли знаки.
Линуть і тануть за хмарами дивні пісні...
Взявшись за руки, дерева танцюють сиртакі,
Біля ріки, десь далеко, у мареві снів...
Кожне - в своїй кольоровій, ажурній короні.
Так не одне ще століття, можливо, будЕ...
Найгармонічніша із всіх можливих гармоній -
Божа Природа, що ще не відчула людей!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396801
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.01.2013
автор: Віктор Банар