Мед, цукерки, чай і кава –
Це моя найкраща страва,
Та – що настрій підіймає,
Живить думу, просвітляє.
Фрукти, звісно, люблю теж.
Можу їсти їх без меж:
Яблука і апельсини,
Персики і мандарини.
Ягід із дерев, кущів,
Стиглих динь і кавунів
Можу з'їсти безліч я.
Божа це усе їда!
Часом запечу рибину
З овочами – їм без спину.
М’ясо зрідка теж – варене,
Печене а чи тушене.
Ще одне мушу сказати:
Налягаю на салати
В літо-осінь плодовиті,
Коли стигне мак у житі.
Часто овочі вживаю.
Коли їм їх, мов злітаю:
Помідори, огірки,
Редис, перець, кабаки
І капусту різну. Ласо
Їм яєчню час від часу.
Молоко, сир – небагато.
КОпчене – лише на свято.
Ще згадала, картоплини,
Шматка свіжої хлібини
Не цураюсь – це святе.
Те, що ситість всім дає.
На готовку час не трачу,
Щось простеньке залабачу.
І в гостях – не вибираю.
Що поклали – те з’їдаю.
Мелю все, що Бог дає.
Їжа ж – це не головне.
Все ж не можна не признати:
Не змогти нам працювати,
Вчитись, м’язи розвивати,
Мізкувати, танцювати,
Малювати та співати,
Чи іще щось там робити,
Коли шлунок наш не ситий.
Як тут, друзі, не крути.
Нам без їжі - нікуди!
Смачного Вам, любі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396728
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 30.01.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)