Ω † Ω

Миті  сутужні  трапляються  іноді.
В  грудях  палає  провини  вогонь:  
Як  же  так  сталось,  що  мовою  Ірода,  
Ти  обізвався  до  друга  свого?

Тіло  не  втішене  снами  чудовими,  
Ласка  жіноча  йому  ні  по  чім,
Все,  як  раніше,  та,  наче  поховані
Просвіт  і  щастя  у  склепі  глухім.

І  зостається  терпляче  очікувать,  
Доки  розвіються  хмари  густі  ,
На  благодатні  небесні  канікули,  
Після  важкого  семестру  в  житті.

30.01.13

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396721
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.01.2013
автор: Рідний