ТОЖ, НЕ БУТИ МЕНІ ПРЕЗИДЕНТОМ.

У  президентів  справ  своїх  не  мало,
Страйкує  люд,  реформи  не  ідуть.
З  Росією  торгівля  йде  невдало,
То  цукру,  або  сиру  не  беруть.

Весна  прийшла,  давно  пора  орати.
Нема    пального,    хоч    сідай  та  плач.
А  там    і  урожай  пора  збирати...
Рік  підкидав,    сотні  таких  задач.

Зовсім  нема  надходжень  до  бюджету,
Вже  й  «ПДВ»  крутив  і  так,  і  сяк...
А    як  заглянеш  сам  в  любу  газету:
-Всі  критикують,  ніби  ти  «босяк».

В  парламенті    щодня  ідуть  дебати,
Я    їм    своє,    вони    кричать  -  не  так.
Їх    всіх    давно  пора    міняти,
Та  жаль  на  справи  ці,  я  не  мастак.

Країну  треба    європеїзувати,
А  там  і...  конституцію  нову.
Потім,  Європу    українізувати,
Боюсь,    до    тих  часів  не  доживу.

Скористаюся  краще  моментом,
Щоб  подальше    від  тої    біди.
Тож,  не  варто  іти    президентом,
Ніби    кажуть    мені  –  Ну,  іди.
СІКалин.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396695
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.01.2013
автор: Сідий