Останній промінь вже давно погас,
Осінній день так швидко догоряє,
Не наздогнати швидкоплинний час,
Який тобі колись іще програє.
Ти залиши йому один лиш шанс,
Поглянь, як ніч стікає на палітру.
Почуєш не один тоді романс,
Рядки свої знов продиктуєш вітру.
Із віршами ти знов на самоті,
Захочеш ще комусь відкрити очі,
Та душу не забудь і мрії ті,
Що загубились в лабіринтах ночі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396670
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.01.2013
автор: Євгенія Солод