Хмаринко сива, кучерява,
Яка краса в тобі закута,
Ідеш по небу, наче пава,
Тебе зі шляху не звернути.
Міняєш обриси щомиті
І часом твориш орігами,
Хмарки твої бувають ситі,
Зимою сповнені снігами.
Темнієш, як води нап’єшся,
Світлієш, як стаєш сухою,
Часами ніжно усміхнешся,
Часом накриєш з головою.
Твори красу на небі, хмарко,
Зроби у спеку прохолоду,
Закрий від Сонця, коли жарко,
І забери від нас негоду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396614
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.01.2013
автор: Віталій Назарук