Скільки метрів шосе
Ви подолали у своїй голові
коли намагались
віддалитись від брудного
мотелю
зі священиками
парафіянами
та расистами
вашого внутрішнього спокою
Скільки законів
було
зламано вами
у вашій внутрішній в’язниці
скільки сусідів по камері
ви замочили,
скільки
вам ще
залишилось
відсидіти
в цій вічності
револьвери
по губах
вимовляють
імена
ваших покійних друзів
вони всі були
вбиті
через те
що цілий час
виступали
проти режиму:
цей режим нагадував
зогнилу
сосиску
якою
годували
грудних малюків
і вони травились
вмираючи
під
музику
тиші.
Отож ще раз
скільки
скільки
вам
ще сидіти
у камері
поряд
з голою жінкою
що бритвою водить
по своїх стегнах
вона знає
ви відсидите
більше
ніж було зазначено
адже
це
ваш внутрішній
світ
в якому
свобода
прив’язана
ногами
за
колісницю
білих
конячок
смерті
і чим далі
ці конячки
скачуть
тим далі
в невідомість
ви потрапляєте
і весь бруд
потрапляє
вам
у обличчя
обплітаючи
шию
наче
петля
самогубця
від вашого
героїзму
буде
залежати
багато
якщо
ви виявитесь
слабкодухим
хлопчаком
то залишитись
в цій
невідомості
що має
сотні камер
навіки
якщо будете як у вестерні
крутим
мужиком
тоді
проблем
можливо і не буде,
проте
в обох випадках
ви залишитесь
молодим,
проте
мертвим
мертвим
пілотом
вашої
землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396510
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.01.2013
автор: ImmortalPsycho