У затінку своєї новизни я малюю план,
Підступний план, як жити у майбутньому.
На жаль, не приснився цей складний обман,
Та прагну крокувати ще по шляху путньому.
Чорно-білу райдугу розфарбую в кольорове,
Нехай на неї ангели присядуть відпочити.
Де ж так напартачила ти, моя кохана доле,
Що я любов до себе не можу відродити.
На столі залишились лиш крихти від терпіння,
"Тільки музика вічна" - кажуть люди.
У своїх думках я не знаходжу розуміння,
Близьким є погляд собаки-приблуди.
Усе мене, я знаю, вже небагато,
У кожній трагедії ховається мораль.
Та я так стомилася для себе відкривати
Наступного холодного лиця вуаль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396474
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.01.2013
автор: Lili