Сум серце залив до краю –
Ніяк не прийде весна.
Я більше вже не кохаю,
І доля моя сумна.
Бо доля пішла із сміхом,
Закидавши всі шляхи
Липким і холодним снігом,
Лишивши лихі згадки.
Я наче на перевалі –
І гірко назад іти,
І тяжко спішити далі,
Бо ждуть не близькі світи.
Бо сніг налітає й вітер,
Бо далі ніхто не жде,
Бо хочеться так любити.
Та тільки кого і де?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396413
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 29.01.2013
автор: Мірошник Володимир