Наталі очі голубі,
Неначе літо
Над океанами хлібів,
Зорять привітно.
Душі щедротні врожаї
Рощу для неї, -
Сумні поезії мої,
Смішні ідеї.
Лише побоююсь хмарин
В очах беззлобних,
Як буде їм хоч сніп один
Не до вподоби.
То, може, хай, як і колись,
З очей Наталі
На мене липня тепла вись
Зорить надалі,
А золотаві колоски
Моїх катренів
Я поховаю на віки,
Як біль у жмені.
29.01.13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396376
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.01.2013
автор: Рідний