В нашому житті так мало світла
Мало щастя, мало забуття,
Мало доброти і сподівання
Мало відданості й віри в чудеса.
Ми так часто забуваєм жити
Йдемо у перед , щоб просто йти
Й часто забуваємо бажання
Йдемо не до свої ми мети.
В нашому житті нема любові
Лиш тому, що мрії в нас нема
Ми так сподіваємось кохати
А в душі насправді пустота.
Ми так судимо усіх і все навколо
Заховавши серце під замок.
А насправді боїмося болю
І ховаємося від своїх думок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396286
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.01.2013
автор: Lesyunya