В мені розпізнали бандерівця

В  думќах  переживаю  знову
Один  приємний  діалог,
Своєю  мовою  розмову
Із  земляком  вели  удвох.

Приватна  тема  (хто-б  це  слухав?),
По-свійськи  (чи  й  не  новина!).
...Знайшлись-таки  сторонні  вуха,
Які  цікавила  вона.

Тонкі  відкинувши  манери
(Наврядчи  він  колись  їх  мав),
В  адресу  нашу:"вот  бэндэры",-
Хтось  недвозначно  просичав.

Слова,  народжені  в  горілці
З  собою  далі  він  поніс,
І  нас  -  звичайних  українців
В  реєстр  героїв  тим  заніс.

Йому  виписую  подяку,
Хоча  не  подаю  руки,
Бо  цю  образу  як  відзнаку
Сприймати  можна  залюбки.

                           18  вересня  2007  року

Вірш  публікувався:
-  Літературний  альманах  «Дух  землі»,  Хмельницький,  ФО-П  Стасюк  Л.С.,  2015  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=39614
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.09.2007
автор: Ігор Рубцов