Боже мій, яка багата
У народу мова,
Скільки може означати
Одне вжите слово!
У залежності від того,
Хто його вживає,
Доброго або злого
Змісту набуває.
Багатому й убогому
Різні справи чинить,
Особливо у законі,
Що нардепи приймуть.
Як в Росії кріпаків
З неволі звільняли,
По реформі від царів
Три десятини дали.
Тодішні поміщики
Землю «консолідували»,
Селянські розкидані шматки
В масиви зібрали.
В Україні селянину
Державні Акти дали.
Орендарі їх для почину
Вже «консолідували»!
Злодійська Верховна Рада
Й кримінальна влада
Закон оформили до ладу,
Ринок впорядкували.
У свій час на заводах
Сертифікати «консолідували»,
Біду привели до народу,
Й за безцінь забрали.
Йде реформа ЖКГ,
Послуги зростають,
Піднімуть ціни до небес,
Та й по відключають.
То ж Свідоцтва городян
Те ж «консолідують»,
Вже відомий «донбасян»
З будинками мудрує.
Пора, мабуть, і нам, браття,
Те ж консолідуватись,
Переобрати, владу забрати,
Щоб таке не сталось!
Слова і діло об’єднати,
Зусилля та дії,
Щоб не дати реалізувати
Ці наміри злії:
Селянам і шахтарям,
Чорнобильцям й афганцям,
Східнякам й Західнякам
Проти цих «державців»!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396107
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.01.2013
автор: БГІ