Хтось виправ хмари,вивернув,повісив.
Хоч і високо,краплі долітали.
Одні десь впали навіть серед лісу,
А інші моє тіло огортали.
А треті опустилися на річку,
Четверті вальс Шопена танцювали.
Гойдали у долонях навіть нічку,
І розмовлять зі мною обіцяли.
А дощ насправді гарну душу має.
Вона прозора,більша за всі хмари.
І вкотре дощ мене весь день чекає,
Щоб дарувати лиш мені всі чари.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396043
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2013
автор: Відочка Вансель