Зроби мені кави, я надто втомилась спати
і спробую вдати, що більше не божевільна...
Твій запах впливає на мене, як кінофільми -
задивдені нами до сліз, неповернені у прокати...
Крізь дощ-порошок протікають незвичні жарти,
кімната приймає заїжджені афтер-паті...
Здається, ти більше, ніж хтось у моїм форматі,
та менше, ніж вічність, яку ми програли в карти.
Додумує небо останню свою сонату...
Так пахне туман у осінніх німих сонетах...
...і серце вже вкотре питає у мене, де ти...
Зроблю йому кави, бо можу лише мовчати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396032
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2013
автор: Єва Лавінська