Пора осіння. Крапельки дощу.
Розтоптане пожовкле листя на асфальті.
А завтра знову стане дощ на варті,
І я тебе від себе не пущу.
Про осінь не чекають на весні,
І влітку також осінь не чекають,
Бо осінь пізно восени тебе шукає
І щось змінити ти не зможеш, ні.
Та радість осені мабуть у ній самій,
І жовте листя й крапельки на плечі,
І вже не хочеться від цього світу втечі,
Бо ти моя, а я, напевно, твій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395847
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 27.01.2013
автор: Мірошник Володимир