а сніг то ж шкаралупи янголів
вони стають крихкими від анемічних
поглядів прикордонників
і виснуть на цвяхах зірок
їх кораблі захлинаються чужорідним небом
і сухими ногами топчуть
випари калюж і поранень
а сніг так втомився від істини
проколіть йому весни
щоб не бився чолом об асфальт
під сутулість усіх континентів
під тягар зазубрених клятв
його фронт знайшов свою пристань
його горам не треба причасть
він доживе свою хуртовину на
каліцтві наших
плаксивих
зап'ясть
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395557
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.01.2013
автор: Нова Планета