Він не може забути ту ніч
як на її очах сльози незникали
серце покладене в піч
на куски немов сили зла розривали.
І в його скромні уяві
стояла засмучена ти
у руках бачила рози зівялі
та пекельного пекла навколо дроти.
Сум неможна скрити.
А ти забудь! Постарайся!
Жожеш що хочеш просити,
він тепер на небі... Живи й розважайся!
05.06.2009р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395548
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.01.2013
автор: Ель Демір