На обрій вітер шлях обрав,
Покликав хвилі за собою.
В твоїх очах добро зібрав,
Відвагу вклав - могутню зброю.
Дніпровська діво, друг мій бойовий,
Слова мої маленька крихта.
Того, чим зобов'язаний тобі,
Нехай не покидає щастя зірка.
Спасибі кажу, бо не знаю чим,
Віддячити за дружби подарунок.
Твоя підримка, нищить суму дим,
Надії тішить світлий визерунок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395529
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.01.2013
автор: Антон Вальянос