Я вірю тобі. Ніби знала тебе вже давно.
Так, ніби дорогами йшов паралельними завжди.
Ти хочеш це знати? Ти хочеш. Але все одно,
Я так, як раніше, боюсь про таке казати.
Тоненькі голки, що в мою упивалися спину,
Вже вийняті, але навік залишилися шрами.
Й тепер, коли навіть себе я для когось відкрила,
Так важко висловлювать все це простими словами.
.. Якщо ти колись все ж почуєш мене крізь цю тишу, -
Знай, що від тиші немає нічого щиріше.
http://vk.com/dada_poeziya
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395513
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2013
автор: dada_