На перекір
Скелястих гір хребтам
Я навпростець піду
Не дикий звір
Не тир , я сам
Себе напевне , що знайду
І докорам у відповідь
Не волатиму
А сміятимусь
Бо в собі маю ту одну заповідь
Лиш одну святу
Розповім комусь
Перехожому так само хворому
Тільки не тілом
А душею
І та сповідь серця серцю кволому
Вкриє все навкруг наче сіном
І своєю
Долею ми не на тішимось
Осторонь усіх
В мить залишимось
В дивних мріях своїх заколишимось
Час сповільнить біг
І туманом чистим серед всіх ми розчинимось
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395490
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2013
автор: Андре Ільєн*