Осінній день блукає і без сну
Шука притулку в темряві під’їздів,
Слід заміта багряно-жовтим листям
Й маскує кроки нотами дощу.
А там крізь шпарини зачинених дверей
Невигадані слухає сюжети,
Щоб скористатись ними у сонетах,
Навіяних невичерпністю тем.
Зігрітий духом старих теплотрас
Наважиться, нарешті, на мандрівку
Від одного до іншого будинку,
В минуле озираючись щораз.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395367
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2013
автор: руслана світлична