Я покохала тебе поеткою,
В рожевих мріях літала птахом,
А доля грала життя рулеткою.
Усе програла. All-in. З розмахом.
Це грала доля? Чи ти? Безмовністю?
Себе віддала тобі без страху.
Мене спалив ти. До тла. Всю повністю.
Та я постала, як фенікс, з праху.
Я відродилася знов поеткою,
Літаю в небі вόгняним птахом.
Тепер не грати тобі рулеткою.
Думки про тебе спалю лиш змахом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395302
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2013
автор: Тетяна Мерега