Відтінками твоїх грайливих рис,
(вбачалось в них щось досі невідоме),
Торкаючись невидимих границь,
до істини поволі йшли обоє.
Зухвало переходячи межу,
дивилась в ті яскраві сині очі,
Здавалось я без них іще живу-
та вже у них вбачаю ніжну осінь,
Та вже у них оманлива жага,
і трепет що веде у несвідоме...
Здавалось я ще навіть не твоя-
та в них таке до подиву знайоме...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395231
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2013
автор: Solomia