Лінкольн

Лінкольн  -капітан  строкатого  корабля,
Як  змінити  нам  існуючий  порядок?
Як  почати  знову  все  з  нуля,
Коли  на  плечах  непосильний  спадок?
Коли  на  плечах  ноша  покоління,
Вселенського  гниття  і  тління!
Північ-Південь  це  дурна  умовність,
І  там,і  тут-однакові  люди...
Повсюди  на  крові  замішана  совість,
Ніхто  не  хоче  голову  на  груди!
Ніхто  не  хоче  під  землю  раніше  строку,
Не  здатись,не  злякатись  рішучого  кроку!
Мене  називали  диктатором,тираном...
Катом-божевільним  стариганом!
А  я  всього  лиш  хотів  волі  для  таких  як  сам:
Загубили  душу,а  душа  це  храм!
Мої  поправки-це  перст  долі,
Моя  правиця,не  моя-Господня!
Я  просто  хотів  для  всіх  волі,
На  мене  напосілось  гайвороння:
Палата  представників-сенатори,конгресмени,
Я  вмконав  свою  Роль  і  зійшов  зі  сцени!
Ніколи  не  шукав  легких  шляхів,
Ніколи  я  не  прагнув  броду...
Прийняв  я  кулю-вісницю  богів,
Загинув  чесно  за  свободу!
 24.01.2013

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395196
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 24.01.2013
автор: Той,що воює з вітряками