Себе втрачала я уже не раз,
втрачала почуття, втрачала гідність, душу.
А потім сотні вибачливих фраз
з метою: «Повернути мушу!»
Я сотні раз вбивала почуття,
І не лише свої – я злою прикидалась.
І в результаті, в самоті своїй
Я тет-а-тет так часто залишалась.
Я вірю у добро, я вірю, що верну,
Але чомусь так складно, але чомусь так складно…
Не знаю, чи піду, не знаю, чи прийду.
Та дуже хочу, щоб було не марно.
12/10/2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394911
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.01.2013
автор: Дагней