Мама плаче. Знову.
- Не плач, кохана, я накрию тебе своїми руками, обійму. А я, чомусь,пам’ятаю тебе іншою… Ти завжди посміхалася, була веселушкою-хохотушкою. Пам’ятаєш, коли я, малий непослух, поліз на стару грушу і…впав. Мені було страшенно боляче, по голові стікали теплі джерельця. Кров. А ти, посміхаючись, промовила: «Герої не плачуть». В ту ж мить я й забув, що досі боліло. Жодного разу не заплакав, хоча і дуже боляче було.
А пригадай мій Перший дзвінок, коли ти пишалась своїм синочком-першокласником. Першу двійку, яку я отримав, забувши виконати домашнє завдання в третьому класі, бо ж на вулиці весна. Тому і Світланка з сусіднього двору буде гуляти і я ж з нею!
Пригадуєш, як я в п’ятому класі вперше поцілував все ту ж Світланку, а
Олена Федорівна, сувора вчителька географії, поскаржилась тобі. І, матусю, замість того, аби мене сварити ти тільки сказала: «Який ти дорослий став, синочку».
Я пам’ятаю твої руки. Кожного понеділка ти клала мені до рюкзака пиріжки з повидлом, а по середах готувала смачнючий борщ з пампушками. Ще досі згадую солодкий присмак твоїх пирогів, прекрасний смак дитинства. Дякую тобі, мамо, за мудрі поради та теплі посмішки.
Не плач, мамо, не треба. Я завжди буду з тобою. Я вже майже забув страшні звуки пострілів, несамовитий крик поранених. А знаєш, часто пригадую один випадок. Поруч мене проходить вагітна жінка-афганка з трирічним малюком і , раптом заклекотіли шалені кулі. Жінка, мов спіткнувшись, упала. Жодного звуку не проронила. Лише хлопчик біля неї зігнувся, тримаючи маму за руку і голосно проплакував-промовляв: «Мамочка, візьми мене за ручку…мені страшно… ». матусю, не знаю, що було далі…
Ну, не починай знову, не плач. Посміхнись. Я поруч. Поглядаю на тебе з фотографій, вдихаю твій аромат з тихим вітерцем, обіймаю твої ноги шовковою травою, омиваю їх прозорою сльозою-росою. Не згадуй про те, що загинув твій син біля перевалу Саланг, не дійшовши до свого двадцятиріччя.
Посміхнись, мамочко, я тебе дуже люблю!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394905
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.01.2013
автор: Ніка Мельник