Вчора кум позвав мене
Випить пляшку «Шардоне».
Досить, каже, пoгань пити --
Маєм імпортне, міцне.
Осушили геть усе!
А воно ні те, ні се…
Почитали етикетку,
Кум освоїв «ля франсе»…
Знов пішли по «Шардоне»
До кіоска у турне.
Після третьої не брало,
А тоді… як шардоне!
Кум гука: шерше ля фам!
Знаю я веселих дам.
Значить так: мені - Наташка,
Лізу я тобі віддам.
Скажеш їй: бонжур, Лізе!
Натякнеш на же ву зе.
Не зважай на габарити…
Більш не пий, бо розвезе.
Доки ми тих дам шукали,
Пики нам понабивали,
І в міліцію наряд
Запроторив всіх підряд.
Слава Богу, в кума блат:
В нього жінка – адвокат.
І де Юре, чи де факто
Визволя нас із-за грат.
Кум правицю їй трясе:
Гранд мерсі тобі за все!
А вона: -Не диш в обличчя!
Самогоном з вас несе.
Нализавсь, як свинопас!-
Й не пустила в хату нас.
Довелось нам (се ля ві!)
Ночувати у хліві.
Ох, воно ж таки й дурне,
Оте кляте «Шардоне"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394785
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 23.01.2013
автор: Валерій Голуб