Я ступлю у вранішню росу
І вдихну весь аромат цвітіння…
Розпущу заплетену косу
І прислухаюсь до рос бриніння.
Я ступлю у розкіш ніжних трав,
У красу здичавілого саду,
В сонячне проміння золотих оправ,
Дідусевого терпкого самосаду…
Я ступлю туди, де я зросла,
Де плекала матінка надії,
Де міцна та батьківська рука
З обрію черпала світлі мрії…
Я ступлю туди, де голос бабці,
Де її посріблене чоло,
Де нектар є у кожнісінькій кульбабці,
Де дитинство все моє пройшло.
Я ступлю туди, де сестрин сміх,
Де її ясні зелені очі.
Я ступлю туди, де щастя міх,
Материнські ті недоспанії ночі…
Я відчую дотики дощу.
Теплого, рясного… як колись,
І згадаю густоту плющу,
Чиї віти, мов ріка лились…
Я згадаю все, до кожної деталі…
Кожну посмішку, гірку сльозу…
І з цим вічним спогадом надалі
Я ступлю в життєвую грозу…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394726
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.01.2013
автор: na_TASHA