День, і ніч, - і знов надходить
Час, коли долаю долю;
Як ніщо не перешкодить,
Не завдасть нового болю.
Я розправить зможу крила;
Погляд – в небо. Геть тривогу!
Я, здається, зрозуміла,
Де знайду свою дорогу.
Знов у мандри, вітер знову
Напина мої вітрила.
…Так, за тихую розмову
Все віддати б я зуміла…
2010/ІІ/15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394701
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2013
автор: Анно Доміні