Творцю від Бога

Відомому  луцькому  вишивальнику  Юрію  Самуїловичу  Савці

У  нього  руки  голкою  пропахли,
А  нитка  в  голці  вишиває  поле,
Таке  творити,  щоб  зоря  не  згасла,
То  треба  жити,  щоб  розквітла  доля…

Яку  красу,  яку  ріллю  для  сіву,
Він  має  берегти,  щоб  вишивати,
А  потім  дивуватись  дивнім  диву,
У  вишивку    вдивлятись  і  кохати…

Роки  проходять  і  чоло  сивіє,
Та  він  ще  може  цілувати  зорі,
Вклонитись  вітру,  коли  вітер  віє,
Щоб  голка  вишивала  казку  в  морі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394617
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2013
автор: Віталій Назарук