Пройшло багато часу після того,
Як зрадою мене ти просто вбив.
Згадати є про нас багато чого,
Однак кохання ти моє все ж погубив.
Сердечко й досі дещо тьохкає грайливо
Й голос ще невпевнено тремтить.
«Як справи?»— лиш спитав ти несміливо
Й ім’я твоє в думках іще звучить.
«Все добре»— відповіла я так брехливо
І навіть посмішка з’явилась на вустах,
Та погляд свій відвів ти неквапливо
І сотні слів пролинули в думках.
Пройшла повз тебе швидко,як змогла,
І навіть в очі я тобі не подивилась,
Бо по щоці відразу потекла сльоза.
І дівку ту твою не роздивилась,
Що так прихилена була до тебе,
І мило посміхалась,як і я колись.
Такого не очікувала і я від себе,
Бо сльози ці, мов та ріка, лились…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394611
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2013
автор: Кучерява