Постійно пустка в того, хто не вмів кохати
І вічності залежані німі вогні
Стоять собі незруно, мов старі солдати
Лиш серце калатає знов на мілині.
А серце без кохання обросте камінням...
Життя обірване в летаргії тремтить...
Скажи, де скарб знайти мереживно-нетлінний,
Щоб вічне щастя на кометі понести?
22.01.2013 року Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394482
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.01.2013
автор: Андрій Яремко-Ярий